Володимир ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯТ ПЕРША ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯТ ПЕРША ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Аби гроші, щастя купим.

Аби грунт, а волів знайдемо, як у найми підемо.

Аби ґудзики, то пальто буде.

Аби дбайливо робили, то і хліба добре б родили.

Аби день вівся, а хліб ївся.

Аби день до вечора!

Аби день до вечора, а там і життя мине.

Аби день за днем ішли, то б і долю знайшли.

Аби день промарнувати, то нічого й людям казати.

Аби час не гайнувати, то можна і щастя придбати.

Аби день переднювати та ніч переночувати.

Аби день переднювати та ніч, як за водою піде.

Аби день та ніч, то й літо з пліч.

Аби день, буде й пень.

Аби дівки, а парубки де й вродяться.

Аби до нас прийшла та й почне словом закидати, воду, як кажуть, каламутити.

Аби до правди дістатися, можна й царя не боятися.

Аби до смерті не вмерти.

Аби до сокрири ще й дрова.

Аби до танців бажання мати, то можна було б і щастя пританцювати.

Аби до церкви дійти, досягнемо й своєї мети.

Аби добра година, то знайдеться й гарна родина.

Аби добре про хліб дбати, можна було б і гарне щастя мати.

Аби добрий  початок, то можна було б надіятися і на завершення справи.

Аби добрий до роботи, то знайде собі турботи.

Аби добрий на пашу, а до роботи байдуже.

Аби доброї слави добути, потрібно вдома не бути.

Аби добру справу почать, а потім можна було б і все життя мовчать.

Аби дров дістати, будемо й тепло мати.

Аби дружна громада, а урожай у Бога випросимо.