Володимир ГОНЧАРЕНКО ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Баба з Катеринополя чекала гостей з Севастополя.

Баба з кашею, то і дід з Машею.

Баба з Кединої Гори ждала хлопців до пори.

Баба з Келеберди – ні сюди, і ні туди.

Баба з Керелівки була краща, ніж з Веселівки.

Баба з Киселівки мчить до хлопців швидше дівки.

Баба з Кислина пре за роги барана.

Баба з Кищенців пасла стадо баранців.

Баба з Княжиків любить дуже моряків.

Баба з Кобиляків ненавидить дураків.

Баба з Кобринове носить часто усе нове.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДВАДЦЯТЬ ДРУГА ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДВАДЦЯТЬ ДРУГА ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Баба з Золотоноші дала гривню міхоноші.

Баба з Зорівки ждала весілля до Петрівки.

Баба з Зоряного мала солдатика олов’яного.

Баба з Зоряного мала чобітки сап’янові.

Баба з Зюбрихи дала бандюзі під дихи.

Баба з Івангорода була в неї добра загорода.

Баба з Іванівки та ходила в гості до паняночки.

Баба з Івахнів заганяла свиней в хлів.

Баба з Івківців та ловила сірих кібців.

Баба з Ірдиня – в неї в хліві рохкала свиня.

Баба з Ірклієва все ходила, як та Єва.

Баба з Їжакового Клина ні в чому не була винна.

Баба з Каврайця зчарувала молодця.

Баба з кавунами, а дід з кабанами.

Баба з Кавунівки причепилася до дівки.

Баба з Калантаєвого зустрічала внука свого.

Баба з Калеників наварила вареників.

Баба з Калинівки заплела коси, як у  дівки.

Баба з Калниболата любить персні із золота.

Баба з Кам’янки їде потягом до Знам’янки.

Баба з Кам’януватки скаржиться на нестатки.

Баба з Канева, як у воду канула.

Баба з Канівщини хоче мати хоч трохи дармівщини.

Баба з Кантакузівки зустріла дядька з Голопузівки.

Баба з Капустиного кричить вголос:”Пусти його!”.

Баба з Карабанів гнала стадо баранів.

Баба з Карашина в неї кофта покрашена.

Баба з Катеринівки дуже здатна на витівки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДВАДЦЯТЬ ПЕРША ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДВАДЦЯТЬ ПЕРША ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Баба з Єрок не знаходить вночі дверок.

Баба з Єрок не вміла зачиняти за собою дверок.

Баба з Жаб’янки зустрічала світлі ранки.

Баба з Жаб’янки фарбувала щорік ганки.

Баба з Жаботина заколола кабана.

Баба з Жаботина ходить завжди не одна.

Баба з Жашкова здорова – мала козу та корову.

Баба з Житників накосила сім снопів.

Баба з Жовниного мала платка вовняного.

Баба з Жовтневого стріла діда вересневого.

Баба з Жолудькового змайструвала воза нового.

Баба з Жорнокльовів придбала чоботи собі нові.

Баба з Жорнокльовів придбала чоботи собі юхтові.

Баба з Журавки все робила навпаки.

Баба з Журжинців захопила трьох німців.

Баба з Залізнячки брала в поле три мантачки.

Баба з Залізнячки брала солі по три пачки.

Баба з Заліського взяла песа попівського.

Баба з Зам’ятинців набила собі синців.

Баба з Заріччя та залізла у підпіччя.

Баба з Зарубинців не любила заядлих курців.

Баба з Заячківки вже підбила туфлям підківки.

Баба з Зозулинців напекла смачних млинців.

 

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДВАДЦЯТА ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДВАДЦЯТА ЖМЕНЯ ПРИКАЗОК
 

Баба з Гуляйгородка стала зовсім не така.

Баба з Гуляйки не дала німцям ні млека, ні яйки.

Баба з Гуляйполя – гірка в неї склалась доля.

Баба з Гущівки вигляд в неї, як у дівки..

Баба з Данилграда перла клунки з Ленінграда.

Баба з Данилграда приїхала з Ленінграда.

Баба з Дар’ївки зачастила у мандрівки.

Баба з Дар’ївки любила брати подарочки.

Баба з Дахнівки мала аж дві покоївки.

Баба з Дацьок виховала аж шість дочок.

Баба з Деменців любила аж трьох святих отців.

Баба з Демок брала солому в оберемок.

Баба з Дереньковець в свято ішла у танець.

Баба з Дзендзелівки вкрала капусти три голівки.

Баба з Дирдина несла зерно до млина.

Баба з Дібрівки наварила відро горілки.

Баба з дідом разом за обідом.

Баба з Дмитрівки здатна на різні витребеньки.

Баба з Дмитрівки здатна на різні витрішки.

Баба з Дмитрівки не видоїть сама корівки.

Баба з Дмитрового захотіла всього нового.

Баба з Дмитрового мала діда хитрого.

Баба з Дмитрушок наварила добрих галушок.

Баба з Добрянки зустрічала світлі ранки.

Баба з Домонтового мала сина на все готового.

Баба з Драбівців пасла влітку дві вівці.

Баба з Драбова веселилась, як та райдуга.

Баба з Драного мала свата не поганого.

Баба з Дубини любить ходить на іменини.

Баба з Дубіївки щораз ходить на маївки.

Баба з Дубової не хотіла лави соснової.

Баба з Дудницького любить драми Кропивницького.

Баба з Думанців наробила куманців.

Баба з Дуніновки не любила пекти пиріжки.

Баба з Єлизаветки їла одні млинці та котлетки.

Влодимир ГОНЧАРЕНКО Девятнадцята жменя приказок

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Девятнадцята жменя приказок

Баба з Глинщини, за нею б’ються всі мужчини.

Баба з Гненного наварила борщу зеленого.

Баба з Гнильця вийшла заміж за вдівця.

Баба з Головатівки наварила горщик затірки.

Баба з Головківки позрізала всі маківки.

Баба з Гончарихи, прийшла з гульок ледве диха.

Баба з Гордашівки наварила кулішівки.

Баба з Городецького знала діда простецького.

Баба з Городища бере гору над дідом все вище.

Баба з Горохової Діброви, в неї гарні чорні брови.

Баба з Греблі подарує вам граблі.

Баба з Грекового позича в сусідки деко.

Баба з Грекового позичала гривну де в кого.

Баба з Гречанки не боїться, як мчать танки.

Баба з Гречківки ласа дуже до вишнівки.

Баба з Гречківки наробила настоянки з вишнівки.

Баба з Гречківки поспішає на заспівки.

Баба з Григорівки та незгірше ніж дві дівки.

Баба з Гриньків все заходить до попів.

Баба з Гриньків знає добре всіх попів.

Баба з Гришків краща подруга попів.

Баба з Гришків ласа дуже до вершків.

Баба з Гришків не дасть їсти, хто не вспів.

Баба з Грищинців має добрих молодців.

Баба з Гродзевого полюбила кума свого.

Баба з Грузьки каже: „Ми не руські”.

Баба з Грушівки напилась в попа вишнівки.

Баба з Гудзівки швидка на заспівки.

Баба з Гуляйгородка дала старцю п’ятака.

Володимир Гончаренко Вісімнадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Вісімнадцята жменя приказок

Баба з воза – коні вскач, а ти, Матвійку, хоч смійся, хоч плач.

Баба з воза – коням легше.

Баба з воза – на колеса легше.

Баба з воза – спицям легше.

Баба з воза –кобила від радощів у сльози.

Баба з возу сплигнула, кобила полегшено зітхнула.

Баба з Воїнь стала за Вітчизну як воїн.

Баба з Воронинців щиро любила радянських бійців.

Баба з Вотилівки заводила різні співки.

Баба з Галаганівки лаяла тітку з Ромоданівки.

Баба з Галицького знала твори Старицького.

Баба з Гамарні всі старання її марні.

Баба з Ганжелівки ходить вдіта краще дівки.

Баба з Гарбузина знала, що таке бузина.

Баба з Геронимівки здатна була на різні витівки.

Баба з Гірського Тікича полаялась тай навтікача.

Баба з Гладківщини знає ціну Батьківщини.

Баба з Глибочка, в неї гарна дочка.

Баба з Глинки малює картинки.

Баба з Глинчі збира швидко в степ харчі.

Володимир Гончаренко Сімнадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Сімнадцята жменя приказок

Баба з Веселівки навіть зараз краща дівки.

Баба з Веселого Подолу не буває п’яна ніколи.

Баба з Веселого Подолу не збивається з шляху ніколи.

Баба з Веселого Подолу не ходила зроду в школу.

Баба з Винограду було в неї все до ладу.

Баба з Винограду мала в колгоспі не одну нагороду.

Баба з візка – коням радість така.

Баба з Війтівки здатна на витівки.

Баба з Війтівки прирівняла себе до дівки.

Баба з Вікторівки розповість вам про корівки.

Баба з Вільхи не повторює: „кахи”.

Баба з Вільшани захотіла собі шани.

Баба з Вітове розуміє становище світове.

Баба з Владиславчика запросила на роботу красавчика.

Баба з Вовківки наділа кросівки.

Баба з водою, а дід з косою.

Баба з Водяного знала коханця тільки одного.

Баба з воза – велика зрада: на возі легше, кобила рада.

Баба з воза – кобила на ковбаси.

Баба з воза – кобилі легше.

Баба з воза – кобилі не завада, вона тільки рада.

Баба з воза – колесам легше.

Володимир Гончаренко Шіснадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Шіснадцята жменя приказок

Баба з Босівки напилася горілки.

Баба з Ботвинівки гаразд на всілякі витівки.

Баба з Боярки полюбляє ходити в глибокі ярки.

Баба з Броварків пішла в поле рвати васильків.

Баба з Бродецького любить хлопця молодецького.

Баба з Буди жила собі, як всі люди.

Баба з Бужанки шиє дідам шапки-ушанки.

Баба з Бужина поїхала до млина.

Баба з Бузівка каже дідові: „Пока”.

Баба з Буків дасть усім чортів.

Баба з Бурякового ласа до всього готового.

Баба з Бучака привела в село бика.

Баба з В’язівка танцювала гопака.

Баба з Валяви, знає де ліс валяли.

Баба з Василиці – злітаються до неї горобці та синиці.

Баба з Васютинців настріляла горобців.

Баба з Вдовичиного не буває ніколи без хліба печеного.

Баба з Великих Канівців зна багато молодців.

Баба з Великого Хутора зосім вона не проста.

Баба з Великого Хутора усе в селі переплутала.

Баба з Вербівки спиває з глечиків тільки вершки.

Баба з Вереміївки відлежала усі боки.

Баба з Верещаків збирала для роботи хлопчаків.

Баба з Верхнячки любить сиві конячки.

Баба з Вершаці їздить на кривій коняці.

Баба з Веселих  Хуторів доглядає хортів.

КНИГИ В. А. ГОНЧАРЕНКА, ЩО ПОБАЧИЛИ СВІТ:

КНИГИ В. А.  ГОНЧАРЕНКА, ЩО ПОБАЧИЛИ СВІТ:

1.      „Неозначено-особові речення в поезіях Т. Г. Шевченка” (1964);

2.         „Із фольклорної скарбниці Черкащини” (1983);

3.      „Легенди Холодного Яру” (1983);

4.         „Скарби фольклориста”, плакат про С. Хавруся (1984);

5.         „Із фольклорної скарбниці Шевченкового краю” (1984);

6.       „Вогненне слово, ворога рази” (1984);

7.      „На батьківщині Т. Г. Шевченка” (1984);

8.      „Вінок безсмертя” (у співавторстві, 1987);

9.      „Прислів’я та приказки” (серія „Українська народна творчість”, перша книга – 1989; друга книга – 1990), К: „Наукова думка”. Прислів’я та приказки із його зібрань увійшли до цього наукового всеукраїнського видання;

10.  „Сповнений любові та добра”(1990);

11.  „Я хочу пити сонячні настої”(1990);

12.  „Анекдот – наш анекдот” (1990);

13.     „Народ мій є, народ мій завжди буде”, плакат про В. Симоненка (1990);

14.  „Живу не лише за себе”, плакат про В. Симоненка (1991);

15.  „Амінь!”– збірка поезій (1991);

16.  „Акорди серця” (1995);

17.  „Поема мого народу”(1996);

18.  „Словник прислів’їв та приказок про Т. Г. Шевченка”(1997);

19.  „Словник прислів’їв та приказок Шевченкового краю”(1998);

20.     „Ти знаєш, що ти – Людина” (К: „Наукова думка”, 2001, перевидана 2005) – упорядник, автор передмови, укладач найповнішого в Україні видання поезій В. Симоненка;

21.     „Червона книга мудрості” (2004);

22.     „Золота книга топонімів Черкащини” (2005);

23.     „Черкащина в легендах та переказах” (2006);

24.     „Енциклопедія українських загадок” (2007);

25.      „Василь Симоненко”– літературно-меморіальна екскурсія;

26.     „Мудрі думки переживуть віки або Біблія мого Я” (2011):

В. А Гончаренко – член Спілки журналістів України з 1975 року, перший редактор науково-популярного журналу „Краєзнавець Черкащини” ( № 1, 1990; № 2, 1991; № 3, 1992). 1989 року організував ініціативну групу по створенню партії „Незалежна Україна”, у 1992 році започаткував видавництво „Інлес” та газету „Сьогодення”.

 

Володимир Гончаренко Пятнадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Пятнадцята жменя приказок

 ххх

Баба з Берестовця, в неї тільки одна вівця.

Баба з Берестовця, готова іти до вінця.

Баба з Биркозівки іде щодня за козами.

Баба з Білашок пішла робить до монашок.

Баба з Білозір’я заміта своє подвір’я.

Баба з Білоусівки пасла всім гуси.

Баба з Бобилева налякала в лісі лева.

Баба з Бобринця запалила каганця.

Баба з Богачівки пообтирала всі причілки.

Баба з Богданів дулі крутить Сатані.

Баба з Богунового пристрасна до всього нового.

Баба з Богуслава, каже людям: „Богу слава!”

Баба з Бойківщини плекає любов до Батьківщини.

Баба з Бондарівки не приткне ніде голівки.

Баба з Боровикове погубила всі підкови.

Баба з Боровиці позбирала всі кислиці.

Володимир Гончаренко Чотирнадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Чотирнадцята жменя приказок

Баба винувата, що не заметена хата.

Баба вік гуляє, а дід вік страждає.

Баба вловила, в міх положила, а воно – пурх.

Баба вловила, та використати не зуміла.

Баба ворожила та ворожбенним не дорожила.

Баба ворожила та й головою наложила.

Баба ворожила, а піп її гріхи зняв.

Баба впала з печі дідові на плечі.

Баба всіх жаліє, а баби ніхто пожаліти не вміє.

Баба всіх жаліла, а бабу ніхто не пожаліє.

Баба гадала та у гадалки всі гроші позалишала.

Баба гірше скаженого їжака: хоч не вкусить, так наляка.

Баба гнівалася на торг, а торг того і не відає.

Баба говорить – чорт її вірить.

Баба гріє свої старечі кості на помості.

Баба гріється на сонці, а дід на лежанці.

Баба грішить, а дід гріхи замолювати спішить.

Баба діда б’є, що пізно встає.

Баба діда переводить, а дід жир заводить.

Баба діда питається, чого він з поля пізно вертається.

Баба дідові кочергою горба правила.

Баба Журжинська взяла за роги бика.

Баба з  Воронинців наловила весною багато ворон.

Баба з  Млієва судову справу затіяла.

Баба з  Таращі, живе там, де жиди пропащі.

Баба з  Хлерківки підбила сама собі підківки.

Баба з Бабанки зустрічає сонячні ранки.

Баба з Бабичів завжди на свято напече калачів.

Баба з Байбузів, подарувала хлопцям чимало гарбузів.

Баба з Басів, вміє підбирати гарних голосів.

Баба з Баштечок, має кілька овечок.

Баба з Безбородьок, має гарний город.

Баба з Березівки каже, що не буде з баби дівки.

Баба з Березняків слідкує, щоб кожен у церкві відговів.

Володимир Гончаренко Тринадцята жменя приказок

Володимир Гончаренко
Тринадцята жменя приказок

Баба винувата, що не заметена хата.

Баба вік гуляє, а дід вік страждає.

Баба вловила, в міх положила, а воно – пурх.

Баба вловила, та використати не зуміла.

Баба ворожила та ворожбенним не дорожила.

Баба ворожила та й головою наложила.

Баба ворожила, а піп її гріхи зняв.

Баба впала з печі дідові на плечі.

Баба всіх жаліє, а баби ніхто пожаліти не вміє.

Баба всіх жаліла, а бабу ніхто не пожаліє.

Баба гадала та у гадалки всі гроші позалишала.

Баба гірше скаженого їжака: хоч не вкусить, так наляка.

Баба гнівалася на торг, а торг того і не відає.

Баба говорить – чорт її вірить.

Баба гріє свої старечі кості на помості.

Баба гріється на сонці, а дід на лежанці.

Баба грішить, а дід гріхи замолювати спішить.

Баба діда б’є, що пізно встає.

Баба діда переводить, а дід жир заводить.

Баба діда питається, чого він з поля пізно вертається.

Баба дідові кочергою горба правила.

Баба Журжинська взяла за роги бика.

Баба з  Воронинців наловила весною багато ворон.

Баба з  Млієва судову справу затіяла.

Баба з  Таращі, живе там, де жиди пропащі.

Баба з  Хлерківки підбила сама собі підківки.

Баба з Бабанки зустрічає сонячні ранки.

Баба з Бабичів завжди на свято напече калачів.

Баба з Байбузів, подарувала хлопцям чимало гарбузів.

Баба з Басів, вміє підбирати гарних голосів.

Баба з Баштечок, має кілька овечок.

Баба з Безбородьок, має гарний город.

Баба з Березівки каже, що не буде з баби дівки.

Баба з Березняків слідкує, щоб кожен у церкві відговів.

Баба з Берестовця, в неї тільки одна вівця.

Баба з Берестовця, готова іти до вінця.

Баба з Биркозівки іде щодня за козами.

Баба з Білашок пішла робить до монашок.

Баба з Білозір’я заміта своє подвір’я.

Баба з Білоусівки пасла всім гуси.

Баба з Бобилева налякала в лісі лева.

Баба з Бобринця запалила каганця.

Баба з Богачівки пообтирала всі причілки.

Баба з Богданів дулі крутить Сатані.

Баба з Богунового пристрасна до всього нового.

Баба з Богуслава, каже людям: „Богу слава!”

Баба з Бойківщини плекає любов до Батьківщини.

Баба з Бондарівки не приткне ніде голівки.

Баба з Боровикове погубила всі підкови.